Палац Потоцьких в Червонограді

Великою популярністю користується палац Потоцьких у Львові. Однак, справжнім родинним гніздечком цього, мабуть, найвідомішого польського шляхетського роду, був палац не у Львові, а у їх власному містечку Кристинополі. Частина читачів мабуть задумається, де ж знаходиться, і чи досі існує, таке містечко. Так, існує, однак тепер ми його знаємо під назвою Червоноград.

Місто Кристинопіль було засноване 1692 року краківським воєводою Феліксом Потоцьким. Свою назву воно отримало на честь дружини магната Кристини Любомирської. Разом з містом було закладено й укріплену резиденцію, яка за різними даними була чи то замком, чи то палацом.

Франциск Салезій Потоцький, ініціатор перебудови замку в Кристинополі на палацФранциск Салезій Потоцький, ініціатор перебудови замку в Кристинополі на палац

Уже 1736 року Франциск Салезій Потоцький розпочав перебудову первісної резиденції, маючи намір повністю позбавити її фортечних рис та перетворити у розкішний палац. За взірець взяли палац у Вілянуві під Варшавою. Процес зайняв 21 рік, за той час навіть мода встигла змінитися: починали ще за бароко, а закінчили в епоху класицизму. Проект перебудови належав відомому архітектору П’єру Ріко де Тірреджелі.

Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Окрім палацу, до складу резиденції входили також господарські споруди та заїзди для гостей Потоцьких. Тут було 40 покоїв, кілька салонів, велика бальна зала, китайський кабінет і бібліотека.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Навколо палацу лежав гарно впорядкований парк. Тут вже оглядалися не на Вілянув, а на сам Версаль: магнату сподобались французькі водяні каскади. В Кристинополі теж влаштовують водні канали, каскади і фонтани – тим більш, Західний Буг зовсім поруч з маєтком. Вода від заплави Солокії подавалася до спеціально влаштованого водосховища, а вже звідти – на водонапірну машину і шлюзи. З них – назад в річку. Такий собі “кругообіг води в Кристинополі”. 🙂 Саме цей спосіб дозволяв воді, що використовувалася для магнатської втіхи, завжди лишатися прозорою і чистою.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Центральна вісь парку проходила по головному каналу і плавно перетікала в річку. Парковий каскад мав два басейни, навколо яких росли липи. Обабіч верхнього басейну були два фонтани, а ще в парку знаходилися “Басейн Нептуна”, “Каштановий басейн”, “Голандський басейн”.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Таку грандіозність в улаштуванні палацу та парку навколо нього можна пояснити амбітністю самого Франциска Салезія Потоцького. До відома, він був найбагатшою людиною Речі Посполитої, славився прізвиськом «малий король Русі» і навіть мав шанс стати останнім королем Речі Посполитої. Та усі амбіції магната спочатку зруйнувала зрада Російської імперії, а згодом і приєднання Галичини до монархії Габсбургів. Врешті-решт, аби не бути страченим, Потоцький наклав на себе руки в Кристинополі.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.
Палац Потоцьких (Вишневецьких) в Кристинополі. Фото 1918-1939 рр.

Оскільки, єдиний син Франциска Салезія Потоцького Станіслав Щенсний покинув територію імперії, палац в Кристинополі успадкувала сестра Франциска Катерина Коссаківська. Однак, за її правління родинне гніздо Потоцьких значно ослабло. За наказом австрійської влади з палацу були вивезені усі гармати і будь-які засоби до оборони, а його власникам заборонялось мати військо при палаці. Можливо, аби пересвідчитись у безпеці збоку Потоцьких та їх лояльності Кристинопольський палац під час свого візиту до Галичини відвідав імператор Йосиф II.
Сучасний вигляд палацу в Червонограді
Сучасний вигляд палацу в Червонограді

Після смерті Коссаківської у 1803 році палац неодноразово змінював своїх власників. Очевидно, що певний час ним володіли й представники роду Вишневецьких, оскільки саме їхнім іменем підписано дану споруду на давніх фотографіях. За час їх правління палац пережив пожежу в 1856, або ж в 1872 році. Так чи інакше, та через пожежу замок було частково перебудовано, а саме було змінено його фасад.
Сучасний вигляд палацу в Червонограді
Сучасний вигляд палацу в Червонограді

Під час Першої світової війни російські війська значно знищили замок зсередини — вони повиривали вікна, двері, сходи, поруйнували каміни тощо. З цілого комплексу розкішних споруд вцілів лише сам палац. Однак, і на сьогодні палац в ненайкращому стані. Зараз тут розміщується філія Львівського музею історії релігій.

Володимир ПРОКОПІВ

Пошук

Що вас цікавить? Ознайомтеся з найкращими порадами з усього міста від наших партнерів та друзів.